Постанова Уряду Республіки Казахстан №167 від 12 березень 2026 року вводить обов'язкові цільові відрахування для букмекерських компаній та тоталізаторів. Документ набирає чинності 27 березень 2026 рік.
Суть механізму
🔵 3,3% утримується з кожної прийнятої ставки, незалежно від результату - база розрахунку не прибуток, а оборот
🔵 Кошти надсилаються єдиному оператору з наступним розподілом за затвердженими напрямками
🔵 Механізм застосовується до всіх ставок незалежно від способу їх прийому
Розподіл коштів
🔴 45% — єдиному оператору на розвиток фізичної культури та спорту
🔴 21% - у фонд Національного олімпійського комітету на розвиток олімпійських дисциплін
🔴 21% — громадському фонду «Народу Казахстану»
🔴 13% — на обслуговування та розвиток єдиної системи обліку ставок
Вплив на операторів
🔵 Модель відрахувань з обороту принципово відрізняється від податків на прибуток: зобов'язання виникають із кожної ставки, незалежно від фінансового результату
🔵 При високій частці виграшних ставок навантаження на маржинальність бізнесу істотно зростає
🔵 Фінансування системи обліку ставок через ці відрахування посилює централізований контроль за оборотом ринку
Казахстан закріплює модель обов'язкових відрахувань з обороту, формуючи стабільне джерело фінансування спортивної та соціальної інфраструктури. Для операторів це фіксоване навантаження на кожну ставку, яка зберігається незалежно від прибутковості бізнесу.
Азартні ігри та iGaming (після легалізації)
В Україні ринок регулюється окремо (після легалізації 2020 рік), та навантаження формується з кількох елементів:
🔴 Податок на GGR (валовий дохід від ігор) - застосовується до доходу оператора
🔴 Додаткове оподаткування виграшів гравців (в окремих випадках через ПДФО)
🔴 Ліцензійні платежі - фіксовані щорічні суми за право роботи
🔴 Регуляторні вимоги (відповідність, звітність, фінансовий моніторинг)
Фактично модель ближче до «європейської системи, що ліцензується», де дохід держави формується через:
- податок на валовий ігровий дохід
- ліцензії
- оподаткування виграшів
Ключова особливість України
🔵 Фокус не на «відсотку з кожної ставки», як у Казахстані
🔵 І не на жорстких оборотних відрахуваннях
🔵 А на комбінації: прибуток + GGR + ліцензії + контроль фінансових потоків
Висновок
Україна використовує змішану модель регулювання iGaming: базові корпоративні податки доповнюються галузевими платежами (GGR та ліцензії). На відміну від оборотних моделей (Наприклад, Казахстан), навантаження прив'язане більше до доходу оператора та формального ліцензії, а не до кожної ставки прямо.
