Поки що частина європейських країн тільки намагається зрозуміти, як регулювати нові цифрові формати, Мальта вже робить ставку на наступний етап розвитку промисловості. У центрі уваги опинилися ринки передбачень - сегмент, який знаходиться десь між фінансовими інструментами, технологіями блокчейну та гемблінгом. Водночас Україна обговорює практично протилежну ініціативу: обмеження езотеричних послуг, ворожінь та комерційних практик, пов'язаних з магією та окультизмом.
Виходить цікавий контраст. Одні говорять про легалізацію прогнозів на події та створення нової індустрії, інші — про заборони у сфері передбачень та містичних сервісів.
Весною 2026 роки влада Мальти почала активно обговорювати створення окремої правової рамки для ринків передбачень. Міністр економіки Silvio Schembri заявив, що країна вивчає швидкозростаючий сегмент та розглядає його як джерело інновацій. Основний акцент робиться на прозорості, довіри користувачів, комплаєнс і зрозумілі правила гри.
Паралельно прем'єр-міністр Robert Abela включив тему до ширшого пакету ініціатив. Серед ідей розширення повноважень регулятора Malta Gaming Authority, інвестиції у цифрові напрямки, Розвиток кіберспорту, податкові стимули для компаній, працюючих з ІІ та автоматизацією, а також спрощена модель ведення бізнесу для міжнародних підприємців.
Для Мальти це виглядає логічним продовженням колишньої стратегії. Раніше країна вже намагалася зайняти позиції у блокчейні та криптоіндустрії., тепер схожий підхід застосовується до ринків прогнозування.
Але майже одночасно в Україні з'явилася ініціатива зовсім іншого характеру. Народний депутат Георгій Мазурашу зареєстрував законопроект №15251, який пропонує обмежити діяльність, пов'язану з ворожінням, езотерикою, екстрасенсорикою, магічними та окультними послугами.
Документ передбачає відповідальність не лише за надання платних послуг, але й за рекламу, просування та поширення інформації про них. Під потенційне регулювання можуть потрапити консультації, сторінки у соціальних мережах, рекламні інтеграції, тематичні курси та частина інфобізнесу, побудованого навколо подібних практик.
Цікаво, що обидві історії поєднує одна тема — робота з прогнозами майбутнього. Але держави підходять до цього зовсім по-різному.
У випадку Мальти йдеться про технологічну модель: користувачі роблять прогнози на політичні події, економіку, вибори, спорт чи суспільні процеси через цифрові платформи. Це розглядається як перспективний сегмент ринку.
В українській дискусії акцент зміщений у бік захисту споживачів та боротьби з комерційними практиками, які можуть використовувати довірливість аудиторії, особливо коли обіцяються гарантовані результати, «магічна допомога» чи вирішення життєвих проблем.
При цьому важливо розділяти два процеси. Мальтійська ініціатива поки що залишається політичним курсом та передвиборною риторикою, а український законопроект — лише початковою стадією законодавчого шляху. Жоден з напрямків поки не став остаточною нормою.
Що це може означати для України
Якщо законопроект отримає підтримку, Україна може стати однією з небагатьох країн регіону, де ринок езотеричних послуг перейде під окреме регулювання чи обмеження. Це торкнеться не лише офлайн-послуги, але й цифровий простір: рекламу, блогерів, платні консультації та тематичні медіа.
На тлі цього особливо помітна різниця з Мальтою. Поки острівна держава намагається стати хабом для нових цифрових сегментів — блокчейна, ШІ, кіберспорту та ринків передбачень — Україна робить ставку на посилення контролю та захисні механізми.
Фактично країни йдуть двома різними дорогами. Мальта шукає точки зростання у нових нішах, Україна — намагається визначити межі того, що взагалі має залишатися частиною легального ринку.
